Писанки — по-мистецькому розписані великодні яйця — належать до найкращих виробів українського народного мистецтва. Історія походження писанок сягає в сиву давнину українського народу і пов'язана з поганським культом прославляння вічного закону весняного пробудження всього живого на землі.

   З прадавніх часів писанки були особливо шановані, їх із задоволенням малювали дорослі і діти. Візерунки на писанках не змінювались протягом багатьох століть, тому що це не просто прикраса, а своєрідне письмо, естетичний код, який передавався нащадкам із покоління в покоління.

   Група орнаментів, що найбільше поширена на українських писанках, показує різнорідні знаки всесвіту і сонця. Їхня основа — символічне зображення сонця, що є джерелом світла й життя. За формою своєю вони різні. Наприклад на писанках з Пряшівщини, з Перемишльщини і Лемківщини «зорі» й «сонця» виглядають як розетки; на писанках з Одещини вони — як рубінові зорі; на писанках із Західного Поділля вони відносно реалістично представляють весняне сонце. Одначе одними з найдавніших варіантів цього солярного знака слід вважати «павучки» зі Східного Полісся й «крутороги», поширені по всій Україні. Ці символи й знаки захоплювали й інтригували артистів, археологів та науковців етнографії здавна, і їх дослідження довело, що писанка має довгу історію, яка сягає у дохристиянські часи. Тут можна розрізнити два етапи: передхристиянський з першим її розквітом та християнський з піднесеною — надприродною інтерпретацією цієї символіки.

   Перший розквіт писанки припадає на перше тисячоліття перед Христом і тісно пов'язаний з релігійними ідеями культу предків і сонячно-солярного культу. Щоб привітати зростаюче весняне сонце та прикликати його життєдайну силу на дім і поле, зродився культ, в якому велике ритуальне значення мало сире яйце з розписаними цілющими знаками — писанка та однобарвне зварене яйце — крашанка. Традиційно писанки в Україні малювали цілу весну — від Колодія і до Зеленої Неділі. До кожного свята писанки мусіли мати свій колір і відрізнятись візерунком. На Колодія малювали «сонечко», «зорі-ружі» на жовтому тлі. На Великдень яйця фарбувались переважно в червоний колір, на Зелену Неділю малювали різноманітні листочки в поєднанні з сонечком та квітами на жовтому тлі. На проводи та інші поминальні дні тло в писанках переважно було чорним, або темно-коричневим.